Plecak worek – jedyny taki / Рюкзак – мішок мій єдиний

Hej!

Plecak worek jest jedną z rzeczy, którą warto mieć w szafie. Ze względu na swoją pojemność i kształt nada się jak na spacer, tak na siłownie i nawet na rower.

Długo się zastanawiałam jaki kolor i wzór wybrać, ale coś mi mówiło poczekać. Potem zaczęłam moją przygodę z szyciem i gdzieś z tyłu głowy miałam myśl, żeby go sobie uszyć. Przecież to musi być  bardzo łatwe – myślałam.

W sieci obserwuję różnego rodzaju warsztaty związane z szyciem. W ten sposób znalazłam bezpłatny warsztat szycia w „Projektorni”, gdzie chodziłam co środę, warsztat szycia bluzy dresowej w Instytucie Kultury Miejskiej, gdzie uszyłam sobie bluzę o której pisałam tu. W maju pojawiła się informacja o warsztacie szycia plecaka worka i co najfajniejsze, tuż obok mojej pracy. Nie zastanawiałam się długo – od razu napisałam maila do organizatorki i zapisałam się na listę uczestników.

Na warsztatach okazało się, że uszycie plecaka nie jest wcale takie łatwe, jak mi się wydawało. Różnego rodzaju wykończenia, poszewka, trik z dnem – sama na pewno do tego bym nie doszła. Po dwóch i pół godzinach wreszcie mogłam wywrócić mój plecak na stronę licową i zobaczyć wynik końcowy. Ogarnęła mnie wielka radość i duma z uzyskanego wyniku. Mój plecak już ze mną przeżył pierwszy blog conference w Poznaniu oraz kilka przejażdżek rowerem, a wczoraj wybrałam się z nim na deszczowy spacer po okolicy.

Na spacer wybrałam luźne spodnie z H&M, które pomimo, że są prawie dresowe wyglądają elegancko, bardzo wygodne złote buty z Stradivarius, sweterek Ralph Lauren i kurteczkę z Diverse, którą kupiłam wieki temu oraz mój nowo uszyty plecak. Taki strój jest nie tylko odpowiedni na spacery poza miastem, ale również świetnie się sprawdza w miejskim otoczeniu. Uniwersalny strój to jest to, co lubię najbardziej.

W jakim ubiorze czujesz się najlepiej ?

Czy masz już swój plecak worek ?

Привіт!

Рюкзак- мішок, як на мене це одна з речей, яка повинна бути в шафі кожного. Ось дивись, як зручно – по перше він дуже місткий, легкий, з ним можна ходити і в спортзал і по місті, і навіть їздити велосипедом. Я вже давненько задумувалась, який мені купити, але тяжко було знайти відповідній колір.

 

Потім я почала вчитись шити і від того часу я повсюду шукаю цікаві курси з цим зв’язані. Таким способом, я знайшла безплатний курс шиття  в „Проєкторні”, курс шиття світшота – про який я писала тут, а нещодавно я знайшла курс шиття рюкзака – мішка. Само собою, я на нього відразу й записалась, а ще так добре вийшло, що він був близько моєї роботи, тому все пішло, як по маслу.

Здавалось би, що такий рюкзак пошити – це раз плюнути – повір, я теж так думала. Чомусь мені здавалось, що його шиється так, як наволочку на подушку, а тут вийшло зовсім по інакшому. Сама я б точно не придумала, як зробити дно і як все гарно обшити, щоб рюкзак виглядав порядно. І ось по 2,5 годинах шиття, прийшов вирішальний момент, коли треба було вивернути рюкзак на лицьову сторону – цікавість мене розпирала. Мій рюкзак вдався на славу і я з гордістю сьогодні ним Тобі хвалюсь. Я вже з ним прожила і подорож до Познаня на мою першу конференцію блогерів і не одну подорож велосипедом, а вчора ще й погуляла з ним під дощем.

Я люблю літній дощ, за те, що він теплий і приємний, тому якщо на вулиці легкий дощик, я не лякаюсь і люблю вийти погуляти. Саме це, я й зробила вчора.

На прогулянку я вибрала зручне взуття золотого кольору, яке я купила в Stradivarius, светер Ralph Lauren, куртку з Diverse,  дуже зручні штани з H&M, які виглядають елегантно і мій новий рюкзак – мішок. Такі універсальні образи я обожнюю.

А який образ Ти любиш більш за все?

Ти носиш рюкзак ?

 

 

 

Continue Reading

Grasz czy nie grasz? / Пограємо разом?

14

Kwiecień plecień coś przeplata trochę zimy trochę lata. Pomimo to, że kwiecień już prawie za nami a jednak to przysłowie wciąż jest aktualne. Wczoraj cały dzień padało i było bardzo nieprzyjemnie. Dzisiaj był taki piękny słoneczny poranek, że nie miałam serca nie skorzystać z pogody. Ubrałam się i wyszłam pobiegać. Piękne słońce całowało mnie w policzki, więc uśmiech nie znikał z mojej twarzy. Ach ten kwiecień!

Przed nami maj, więc ciepłych dni będzie coraz więcej i będziemy mogli spacerować, grillować lub po prostu leżeć na słońcu. Ale co robić do tego czasu, gdy czasem mamy słońce a czasem deszcz? – Ja mam pomysł! Zagrajmy w planszówki!

1

Moją przygodę z grami planszowymi zaczęłam trochę ponad rok temu. Nie wiem czy wcześniej tego typu spędzanie czasu było mniej popularne, czy ja byłam na nie zamknięta, ale przed tym nie grałam w nie prawie wcale. Zaczęło się niewinnie – w jeden jesienny wieczór wybraliśmy się do znajomych, którzy mieli mnóstwo planszówek, pograliśmy w kilka podstawowych – było fajnie. Potem zagraliśmy w tym samym gronie w coś bardziej skomplikowanego – nie zauważyłam jak uciekło mi kilka godzin. Gier planszowych na rynku jest coraz więcej, więc jak znudzi się jedna, zawsze można znaleźć następną i tak w kółko.

6

Odnoszę wrażenie, że wraz z popularnością gier planszowych zwiększyła się ich cena. Na szczęście, jeśli nasza planszówka nam się znudziła, zawsze możemy się wymienić, ze znajomymi, albo pójść w miejsce gdzie możesz za darmo pograć. W Gdańsku jest dużo knajp, gdzie masz do dyspozycji planszówki, oprócz tego w bibliotece w centrum handlowym Manhattan co soboty masz mnóstwo gier i można przyjść pograć. Oprócz tego są organizowane wydarzenia, na których można pograć w gry planszowe. Przed Wielkanocą byłam na Trójmiejskim Spotkaniu z Grami Planszowymi w Gdyni. To był mój pierwszy raz na tego typu wydarzeniu i na pewno nie ostatni. Mieliśmy do dyspozycji górę gier, stoliki i osobę do tłumaczenia zasad poszczególnych gier. Ciepło wspominam ten dzień, chociaż pogoda zostawiała wiele do życzenia.

9

Na szczęście do Gdańska znów zawitało słońce i miejmy nadzieje, że zostanie z nami na stałe, ale gdyby było inaczej polecam pograć w planszówki. Moim odkryciem na Trójmiejskim Spotkaniu z Grami była gra, która nazywa się „Wsiąść do pociągu” – fajna, relaksująca i bardzo ciekawa.

Czy grasz w planszówki?

Jaka jest Twoja ulubiona?

%d1%8f%d1%8f

12

 

Місяць квітень не належить до легких. Погода міняється шість разів на день — виходиш з дому — соняшно, висідаєш біля роботи – тут Тобі дощ. Сьогодні, на щастя, в нас гарна погода – ось я і пішла побігати. Сонечко таке привітне, своїм промінням цілувало мене в обличчя — було так приємно і радісно. Надіюсь, така погода вже залишиться з нами, але якщо все – таки знову прийде дощ, не сумуй в мене є ідея. Давай пограємо в настільні ігри!

3

Не знаю, чи в Україну ця мода вже прийшла, але в Польщі дуже багато людей в вільному часі грають з друзями в настільні ігри. Я на такі ігри підсіла, понад рік тому. Спочатку, я навіть не хотіла попробувати, але в один осінній вечір зібралися з друзями і я відважилась. Потім, знову і знову – і мені це сподобалось.

В Польщі величезний вибір цих ігор — такщо, коли одна набридне, можна знайти собі іншу. Ось тільки разом з їх популярністю, мені здається, вони подорощали. Не має, що сумувати — не має безвихідних ситуацій, можна помінятись іграми з друзями, або ж піти пограти в бар чи в бібліотеку.

8

В Гданську багато барів, в яких є ігри і можна ними користуватись, а ще в бібліотеці в торговому центрі Манхатан що суботи можна безплатно прийти на настольні ігри.

В Польщі все більш популярними є заходи з настільними грами. Перед Великоднем я була на одному з них перший раз і точно не останній. Була ціла гора ігор, столи для гравців і людина, яка пояснювала правила ігор. Я згадую цей день з посмішкою на обличчі, хоча погода за вікном була далеко не ідеальною.

10

Я надіюсь, що в ці вихідні сонечко буде нам гарно світити, але навіть, якщо погода буде поганою, Ти знаєш, що можна поробити. На цьому заході я закохалась в гру під назвою „Wsiąść do pociągu”- “Сісти в поїзд” — дуже цікава і легка гра, спробуй!

Любиш грати в настольні гри?

Яка Твоя улюблена?

13

15

Continue Reading

Będziesz moją walentynką?/ Будеш моїм Валентином?

 

img_20170213_173503

Hej,

Jutro już są Walentynki!

Jednak, wiem, że nie wszyscy za nimi przepadają. Ja akurat je lubię. Miałam jednak taki okres w życiu, gdy też nie lubiłam tego święta. Głównie dla tego, że nie miałam z kim go świętować. Wiesz co, może nie lubisz tego święta, ale to co dziś napiszę przyda Ci się też na inne święta. Urodziny. Imieniny. Wielkanoc, czy nawet ślub.

Dostałaś kiedyś prezent robiony przez kogoś własnymi rękoma? Pamiętasz, jakie uczucia Ci towarzyszyły podczas przyjmowania takiego prezentu? A no właśnie – to czyjeś zaangażowanie jest największym prezentem. Bo wiesz, że jesteś dla tej osoby kimś ważnym. Kiedyś jedna z moich koleżanek nazwała mnie nadwornym artystą. A wiesz dla czego? Bo często robię kartki, czy inne niespodzianki dla bliskich i znajomych. Wiem, że nie zawsze wychodzą mi perfekcyjnie i czasem jestem niezadowolona z wyniku, ale sam proces wkładania serca jest dla mnie przyjemny.

dscf0325

Jakiś czas temu na Instagramie zaczęłam obserwować dziewczynę, która robi piękne albumy prezentowe, notesy, kalendarze. Robi je na zamówienie, ale także sprzedaje pomysły i materiały z których sama możesz zrobić takie prezenty w domu. Cały ten pomysł robienia ozdobnych albumów, kartek, notesów, ozdobnych pudełek nazywa się scrapbooking. Nie słyszałam o tym wcześniej, a więc zaczęłam szperać w internecie i szukać sklepy w których mogę takie gadżety kupić. Niestety w Polsce nie znalazłam wiele stacjonarnych sklepów tematycznych, poświęconych scrapbooking. Zaczęłam się rozglądać w księgarniach i supermarketach i troszkę tego udało mi się znaleźć. Największy wybór jest w Empiku, znalazłam też kilka artykułów w Matrasie i Auchan. Najdroższy okazał się Empik a najtańszy oczywiście Auchan. Jest kilka sklepów internetowych zajmujących się scrapbookingiem, wiele gadżetów możesz kupić również na allegro.

dscf0337

Scrapbooking są to gotowe piękne arkusze, ozdobne motylki, kwiatki, koraliki, przeróżne pieczątki, ozdobne wycinarki do papieru, koperty, naklejki itd. Z ich pomocą możesz zrobić piękne kartki, albumy, notesy, kalendarze nawet bez artystycznych umiejętności. Ja swój pierwszy zestaw kupiłam w Auchan za 15 PLN i składa się on z ozdobnych kartek i ozdobnych elementów do wycinania. Na razie przyozdobiłam sobie kalendarz, ale zamierzam też zrobić kartki.
Polecam, żebyś też zasmakowała scrapbookingu, gdyż jest to bardzo relaksujące, proste, twórcze i miłe zajęcie. Scrapbooking pomoże Ci nie tylko przyozdobić swoje otoczenie, ale też zrobić miłą niespodziankę komuś bliskiemu, na przykład na Walentynki.

img_20170213_172333

Привіт!

Вже завтра день Валентина!

img_20170213_173619Я знаю, що далеко не всі люблять це свято. Я люблю цей день, але був такий час, коли мене це свято нервувало. Нервувало тому що, не було з ким його святкувати. Знаєш, навіть якщо Ти не будеш святкувати Валентина, те що я зараз напишу пригодиться Тобі також на інші свята. На день народження, дні ангела, Великдень, Різдво, чи навіть чиєсь весілля.

Чи Ти колись дістала саморобний подарунок? Пам’ятаєш, що Ти тоді відчувала? Саме так, бо те, що хтось для тебе так постарався є найкращим подарунком. Тоді собі усвідомлюєш, що Ти для когось важлива. Колись одна з моїх подруг назвала мене придворною артисткою. А знаєш чому? Тому, що я частенько роблю подарунки своїми руками. В мене не завжди вони виходять, так як би я того хотіла, але для мене важливим є сам процес, бо в нього я вкладаю своє серце.

dscf0324

Нещодавно, я побачила в Інстаграмі дівчину, яка робить чудові альбоми і блокноти. Вона це робить на замовлення і також продає ідею і матеріали, щоб можна було робити такі речі вдома. Виявилось, що ця ідея роблення гарних відкриток, альбомів, коробочок, блокнотів називається скрапбукінг. Я зацікавилась цією темою і почала шукати, де можна такі речі купити. В Польщі я знайшла найбільший вибір в Емпік. Відділ зі скрапбукінгом є також в книжковому Матрас, а також в супермаркеті Ашан. В Ашан, як можна додуматись, скрапбукінг є найдешевший. Велиикий вибір і дешеві ціни можна знайти на алегро. Є ще декілька магазинів зі скрапбукінгом в інтернеті.

dscf0330

Можна купити гарні карточки, метелики, квіти, кораліки, різні печатки, витинанки, конверти, наклейки і багато іншого. З їх допомогою можна зробити відкритки, коробочки, альбоми, блокноти, календарі і все, що тільки придумаєш, не маючи великого таланту до малювання. Я свій перший скрапбукінг купила в Ашан ща 15 злотих. В ньому є гарні карточки і декоративні елементи до вирізування. Поки що, я прикрасила ним свій блокнот, а тепер хочу зробити відкритки.

img_20170213_172450
Я Тебе заохочую, теж попробувати і побавитись в скрапбукінг, тому що це розслаблює, це легко і весело. Скрапбукінг не тільки допоможе Тобі прикрасити Твоє середовище, але й допоможе зробити комусь приємну несподіванку на свято – ось наприклад на день Валентина.

img_20170213_173331

 

 

img_20170213_172506

 

 

scapbooking

 

Continue Reading

Ciekawostki z sieci/ Цікаво в Інтернеті

Hej, hej;)

Chcę się podzielić z Wami tym, co lubię.

 

Привіт;)

Хочу з Вами поділитись тим, що люблю.

 

Ulubiona bajka z mojego dzieciństwa w języku polskim/ Пам’ятаєте „Ну постривай”? Ось тут є на польській

I w oryginale/ На російській

 

Najbardziej znany na Ukrainie kabaret ” 95 kvartal” mój ulubiony występ, który nazywa się „8 marca”. Można wybrać napisy po Angielsku, sprawdzałam wszystko działa!;)

Мій улюблений Вечірній Квартал про день жінки. Завжди поправить настрій;)

Takie cuda! Całkiem dostępny cenowo gadżet. Polatamy? /Виявляється, що не так це й дорого. То, як – полетіли?

Pobawmy się spinaczami/Скріпки можуть мати цікаве застосування

Pasta do zębów ma wiele zastosowań/Зубна паста – не тільки для зубів

Mój ulubiony ukraiński zespół Okean Elzy i przy okazji troszeczkę Lwowa/ Улюблений Океан Ельзи і трошки Львова

Dobranoc!

Życzę wam  szczęśliwego poniedziałku 😉

 

Добраніч!

Бажаю Вам радісного понеділка 😉

 

 

Continue Reading

Mój zimowy wieczór/ Мій зимовий вечір

8

Czy miałeś okazję wczoraj chociaż przez chwilę pooglądać jak pada śnieg? Gdy spojrzałam w okno, jak pięknie wyglądają drzewa i ulice w śniegu, czułam się jak w bajce. Jest pięknie i jeśli znów nie przymrozi, na pewno będę chciała wyjść na zewnątrz i podziwiać zimę.

Jest 14 stycznia, a więc  połowa zimy już za nami. Jeśli druga połowa będzie taka mroźna, jak ostatnie dni, to najprawdopodobniej spędzimy ją grzejąc się w domu. Brzmi to trochę dołująco, ale zobacz, ile fajnych rzeczy można robić nie wychodząc na zewnątrz. Ja nigdy nie miałam problemu z wymyślaniem sobie zajęć. Chcę, abyś też nie miał z tym problemu. Przebywanie w domu też może być ciekawe.

3

W zimne wieczory rozkoszuje się rozgrzewającymi herbatami. Wybór takich herbat jest ogromny. Większość swoich kupiłam w Lidlu za jakieś śmieszne pieniądze.

5

Gdy w zeszłym roku w styczniu jechałam na Ukrainę, kupiłam sobie kolorowankę dla dorosłych i to był strzał w dziesiątkę. Lubię ją kolorować, słuchając muzyki lub audycji radiowej. Ostatnio, sprzątając lub gotując, słucham lekcji włoskiego. Zawsze chciałam się nauczyć włoskiego i francuskiego. Teraz, gdy wieczory spędzam w domu, mam świetną okazję nauczyć się jednego z nich. W zeszłym roku  na nowo odkryłam wypożyczanie książek z bibliotek. Czy wiesz, że w bibliotekach można wypożyczyć nawet najnowsze książki? Ja ostatnio zakochałam się w książkach Jennifer L. Scott. W bibliotece znalazłam książkę o nauce rysowania. Zawsze lubiłam rysować, ale nigdy nie chodziłam na żadne dodatkowe zajęcia z rysunku. Pomyślałam, że ta książka odkryje mi tajniki rysunku. Po za tym, rysunek świetnie rozluźnia i pobudza kreatywne myślenie. Gdy wracam zmarznięta z ulicy, lubię stworzyć wokół siebie przyjemną aurę- zaparzam jedną ze swoich herbatek, zapalam świeczkę i sięgam po książkę, albo kolorowankę. Zimowe wieczory są świetną okazją, aby spędzić czas z bliskimi. Nic tak nie zbliża, jak miła rozmowa przy wspólnej kolacji w domu. Lubię, ładnie nakryć do stołu i rozkoszować się pięknym posiłkiem w miłym towarzystwie.

1

W zimne dni, jest tyle wspaniałych rzeczy, które możesz robić, nie wychodząc z domu.  Umilanie sobie zimy jest bardzo przyjemne i to od Ciebie zależy, co zrobisz z tym czasem. Wyłącz telewizor i zrelaksuj się w inny sposób. Dla mnie zimowe wieczory są po to, aby poznawać siebie, rozwijać się i spędzać czas z bliskimi.

Jak  spędzasz zimę?

2

 

Чи Ти дивився вчора, як падав сніг? Коли я глянула в вікно, я не могла надивитись, як гарно виглядали дерева і вулиці в снігу – я почувалась, як в казці. На вулицях, так чарівно, що якщо не буде знову морозів,  я піду роздивлятись цю красу зовні.9

Вже 14 січня – тобто, половина зими вже за нами. Якщо, друга половина, буде така холодна, як останні дні, то скоріше всього ми її проведем вдома. Можливо це звучить трохи сумно, але з другоЇ сторони, подивись, скільки цікавих речей можна робити вдома.  Я ніколи не мала проблемів з тим, щоб придумати  чим занятись. Я б хотіла, щоб і в Тебе не було з цим проблем. Час вдома теж може бути цікавим.

4

В зимові вечори я обожнюю пити чай. В магазинах є великий вибір, зимових розгріваючих чаїв. Більшість з моїх, я купила в Лідлі за смішні гроші. Коли минулої зими я їхала в Україну, я купила собі розмальовку для дорослих і це був вдалий вибір. Від того часу я частенько її розмальовую під музику або передачі в радіо. Останнім часом, коли я куховарю, або прибираю дім, я слухаю уроки італійської мови. Я завжди була закохана в італійській і француській мові, тому я рада, що тепер можу навчитись однієї з них. В минулому році я знову полюбила ходити в бібліотеку. Чи Ти знаєш, що в бібліотеці можна знайти навіть  книги з цього року? Моєю улюбленою письменницею тепер стала Jennifer L. Scott. В бібліотеці я також знайшла книгу про малювання.

6

 

Малювання мені завжди подобалось, але я ніколи не ходила на додаткові заняття з нього. Ця книга – я подумала- допоможе мені розкрити секрети малювання. Малювання, окрім того, дуже релаксує і розвиває творчість. Знаєш, що я ще люблю, коли замерзну? Створити пиємну атмосферу вдома: зробити улюблений чай, запалити ароматичну свічку і почитати книгу, або порозмальовувати розмальовку. Зимові вечори – це ідеальна нагода, щоб провести час з рідними. Не має нічого кращого, ніж приємна розмова за вечерьою. Спробуй накрити гарно стіл і приготовити для вас, щось особливе – нехай кожен вечір буде святом. Для мене зимові вечори – це ідеальний час, для того, щоб дізнатись більше про себе, чогось навчитись і провести більше часу з рідними.

А, що Ти робиш взимку?

 

7

Continue Reading

Największe kłamstwa naszej cywilizacji/ Найбільша брехня нашої цивілізації

5

Witajcie!

Ostatnio sporo pisałam o tradycjach na Ukrainie i bardzo cieszę się, że te wpisy cieszą się ogromną popularnością wśród was.

Dziś was zaskoczę i napiszę o książce, która zmieniła moje podejście do jedzenia.

Zacznę od tego, że dostałam ją w prezencie urodzinowym, ponad rok temu. Skończyłam kierunek Towaroznawstwo, a więc tematy spożywcze, są mi bardzo bliskie. Ci, którzy mają okazję ze mną często rozmawiać, już na pewno o niej słyszeli.

Przedstawiam wam „Największe kłamstwa naszej cywilizacji” Beaty Pawlikowskiej. Ta książka jest IV tomem z serii „ W dżungli zdrowia” ale była pierwszą, którą przeczytałam i dopiero po niej zakupiłam wcześniejsze tomy. Książka bardzo mi przypadła do gustu, ponieważ jest napisana bardzo prostym językiem i jest przejrzysta. Czytając ją, łatwo jest wyciągać wnioski i zapamiętywać przydatne informacje. Na studiach, zawsze mnie drażniły skrypty z towaroznawstwa spożywczego, ponieważ były napisane w ten sposób, że pomimo dobrych chęci, ciężko było coś z nich wynieść. Zdobyta na studiach wiedza była bardzo ulotna.2

Opowiem wam historie, która na pewno was zachęci, żeby tą książkę przeczytać. Gdy urodziła się moja siostra, moi rodzice wychowywali ją według poradników. Do 2 roku życia ona nie wiedziała jak smakują słodycze. Nie słodzili jej  kaszy, ani też nie dawano jej do picia słodkich napoi. Moja siostra jest ode mnie dwa lata starsza.  Zawsze uczono nas dzielenia się- dla tego wszystko dostawałyśmy po równo.  Dla tego też, moje pierwsze słodycze dostałam o wiele wcześniej niż ona. Zaskakującym w tym wszystkim było to, że moja siostra nigdy nie była wielką fanką słodyczy. Ja, natomiast, zawsze byłam w nich zakochana. Gdy przychodził do nas Mikołaj i przynosił nam słodycze, ja swoje zjadałam od razu, a moja siostra chowała je na później. Potem, oczywiście, gdy ona sięgała po swoje- dzieliła się też ze mną. Gdy przyjechałam do liceum do Polski i miałam kieszonkowe, sporą część wydawałam na słodycze. Potem, na studiach zamiast obiadu czy śniadania jadałam batoniki z automatu. Słodycze zawsze były nieodłączną częścią mojego życia. Jadłam je bez powodu i bez większego zastanawiania się. Gdy przeczytałam książkę Pani Beaty, uświadomiłam sobie jedną bardzo ważną rzecz- od cukru można się uzależnić. I w przyszłości może to poważnie odbić się na moim zdrowiu. Zaskoczę Cię – nie chodzi mi tu o otyłość. Chodzi mi o cukrzyce, Parkinsona, Alzheimera, o zaniki  pamięci, o zmienne humory i brak energii. Miałam w moim życiu okazję poznać osoby dotknięte tymi chorobami i wiem, że nie chcę być jedną z nich w przyszłości. Powiedziałam sobie dość- i przestałam jeść słodycze. Dziś jeśli mam ochotę na coś słodkiego to jem owoce, zdrowe batoniki bez dodatku cukrów, gorzką czekoladę. Rzadko zdarza mi się zjeść kawałek ciasta.

Nie jest to książka tylko na temat cukru, jest to książka o jedzeniu, które mamy na wyciągniecie ręki. Dzięki tej książce dowiesz się, jak prawidłowo wybierać jedzenie i jak czytać skład. Ponieważ bardzo Cię lubię, dzielę się tym tytułem z Tobą. Zależy mi na tym, żebyś i Ty świadomie podchodził do jedzenia.

 

3

 

Привіт!

Останнім часом я багато писала про україньскі традиції і я дуже рада, що вас ці статті так зацікавили.

Сьогодні я втечу від теми традицій і напишу про книгу, яка змінила моє ставлення до їжі.

Почну від того, що я цю книгу отримала в подарунок 1,5 року тому назад, на день народження. Я по спеціальності товарознавець, але до тамтого часу я не купувала ніяких книг на цю тему. Ті з вас, які часто зі мною спілкуються, точно від мене про неї вже чули.

Мої дорогі,  ця книга називається „ Найбільша брехня нашої цивілізації” ( оригінальна назва” Największe kłamstwa naszej cywilizacji” Beata Pawlikowska) польскої письменниці Беати Павліковської. Ця книга- це IV том з серії „ В джунглі здоров’я”, але я почала від неї, а вже потім купила решту. Вона мені дуже сподобалась, тому, що написана простою мовою. Читаючи її  легко запам’ятовуєш важливу інформацію і приходиш до важливих висновків. В інституті мене сильно нервувало, те, що підручники  з продуктового товарознавства, були написані так, що навіть, як хотілось, щось запам ятати і з них винести це було майже неможливим. Все, що я навчилась, швидко забулось.

1

Я вам розкажу одну історію з мого життя- думаю вона вас переконає, щоб прочитати цю книгу. Коли народилась моя сестра, батьки її виховували згідно з книгами і тому до другого року життя вона не знала, як смакують солодощі. Вони не давали їй в кашу цукру, вона не пила солодких напоїв.Моя сестра старша від мене на два роки. Нас завжди вчили ділитись і тому все ділилось порівно. Ось таким чином, я  свої перші солодощі скоштувала на багато швидше. Цікавим було, те, що я завжди більш їх любила, ніж моя сестра. Коли до нас приходив св. Миколай я з’їдала свої солодощі відразу, а моя сесрта свої ховала на потім. Ясно, що вона потім ними ділилась зі мною. Пізніше, коли я приїхала на навчання в Польщу, я більшу частину своїх кишенькових тратила на солодощі. А в інституті, часто замість сніданку чи обіду, їла батончик з автомату. Солодощі заважди були важливою частиною мого життя. Я їх їла просто так і ніколи над цим не задумувалась. Коли я прочитала цю книгу, я зрозуміла одну важливу річ. Можна бути залежним від цукру. І це в майбутньому може бути причиною багатьох хворіб. І я не маю на увазі ожиріння. Цукор може бути причиною цукрового діабету, Паркінсона, Алзхеймера, проблемів з пам’яттю, перепадів настрою, браку енергії. В моєму житті я знала багатьох хворих цими хворобами і я впевнена,  що я не хочу бути однією з них. Тому я сказала собі досить- і перестала їсти солодке. Зараз, коли мене кортить на солодке, я їм фрукти, гіркий шоколад або корисні батончики без цукру. Рідко з’ їм кусочок торту.

Ця книга не тільки про цукор, вона про їду, яку ми купляєм в магазинах. Ця книга допомагає правильно підбирати їжу і вміло читати склад на обгортках. Я Тобою дорожу- ось тому, я Тобі про неї розказала. Я хочу, щоб і Ти був свідомий того, що Ти їж.

P.S. Я шукала в інтернеті чи ця книга є на українській мові, але на жаль не знайшла. Якщо Ти вмієш хоч трохи польську мову, спробуй прочитати її в оригіналі.

4

Continue Reading

Wsiąść do pociągu/ Сісти в потяг


img_20161231_200603

Czasem mam wrażenie, że jestem uzależniona od podróżowania.

Zawsze, gdy widzę pociąg lub samolot, wzdycham z żalem, że nie jestem jego pasażerem.  Uważam, że podróże rozwijają i pomagają spojrzeć na swoje codzienne życie z innej perspektywy.
Kiedy studiowałam i miałam więcej czasu wolnego, często jeździłam na Ukrainę. Podróżowałam pociągami, bo tak było najtaniej. Zawsze uważałam, że jazda pociągiem jest przyjemniejsza, niż podróż autobusem czy samochodem. Droga z Gdańska do Przemyśla trwała 12 godzin i pomimo to, że lubię pociągi, ostatnie godziny podróży były męczarnią. Dzięki temu, nauczyłam się przygotowywać do podróży tak, żeby było mi wygodnie. Zawsze biorę ze sobą książkę lub nawet dwie, a na telefonie mam kilka nowych piosenek. Czasem mam ze sobą film albo nawet kilka. Lubię ten czas, bo mogę go wykorzystać na nadrobienie filmowych i książkowych zaległości. Podróż umilam sobie czymś smacznym do jedzenia i herbatą lub kawą w termosie. Podróżowanie za dnia ma sporo zalet, ale wymaga również porządnego przygotowania. Gdy wiem, że podróż jest długa, często decyduje się na nocne pociągi. Wtedy obowiązkowo biorę moją poduszkę w kształcie rogala.  Bardzo ją lubię, bo zajmuje tyle miejsca, co mała książka. Kiedy chcę z niej skorzystać, muszę ją nadmuchać, a kiedy wysiadam – wypuszczam z niej powietrze i wkładam do torebki. Ponieważ, w nocy zazwyczaj jest zimniej, a ja jestem zmarzluchem, to ubieram na siebie ciepły, dłuższy kardigan albo biorę duży szal. Służą mi, kiedy śpię, jako przykrycie. Najbardziej jednak lubię, gdy w moim przedziale jest mało ludzi, bo wtedy naprawdę mogę delektować się podróżą. Zdarzyło mi się, kilka razy, poznać kogoś w pociągu. Kiedyś poznałam marynarza, który całą drogę opowiadał o swoich przygodach z różnych krajów. Innym razem poznałam kobietę, która pracowała, jako opiekun w klinice uzależnionych od narkotyków. Podróż w miłym towarzystwie jest przyjemniejsza, a do tego czas szybciej leci. Jednak, o wiele częściej natrafiałam na przepełniony przedział i zbyt głośnych współpodróżnych. Na przykład, kiedyś, jadąc na Ukrainę w Warszawie do mojego przedziału, w środku nocy wsiedli kibice. Nie była to duża grupka, ale bardzo głośna. Było to o 3 godzinie nocy. Ja i moja współpasażerka, już nie miałyśmy szansy na spanie, bo oni urządzili sobie imprezę u nas w przedziale. Gdy wysiedli w Radomiu, odetchnęłyśmy z wielką ulgą.
Chciałabym, aby takie osoby, częściej zastanawiały się nad swoim zachowaniem. Moja zasada numer jeden- delektować się podróżą i przy tym nie naruszać komfortu innych.
Piszę ten post z pociągu. Dziś dużo ludzi zdecydowało się na podróż, a więc jest trochę ciasno.

Mam sporo historii rodem z pociągów, a kiedy do nich wracam i opowiadam w towarzystwie, często są powodem do śmiechu. Oto jedna dla Ciebie. Pewnego razu, gdy jechałam pociągiem na Ukrainie niedaleko mnie siedzieli cyganie i pili zamówioną herbatę. Herbatę w ukraińskich pociągach podają w szklankach z cienkiego szkła. Cyganie wypili herbatę, a następnie zaczęli rozbijać szklanki ob stół i mniejsze kawałki wkładać do ust. Okazało się, że oni wcale nie mieli ochoty na herbatę, tylko na  zjedzenie szklanek;)

Każda część podróży jest cennym doświadczeniem!img_20170101_222607

 

Деколи мені здається, що в мене залежність від подорожей. Коли я бачу потяг, або літак- я засмучена, що я не його пасажир. На мою думку, подорожі вчать і помагають подивитись на щоденне життя по-інакшому.
Коли я була студенткою і мала більше вільного часу, я часто їздила додому. Я їздила потягом, щоб було дешево. Я завжди більш любила їздити потягом, чим автобусом чи автомобілем. Дорога з Гданська до Перемишля тривала 12 годин. Останні години, навіть для мене були мукою. Завдяки тому, я навчилась, так приготовлюватись до дороги, щоб мені було якомога зручніше. Я завжди беру зі собою книгу- деколи дві, а також записую трохи нової музики на телефон. Деколи, я беру з собою на телефоні фільми. Я люблю таке подорожування, бо тоді можу спокійно почитати і подивитись нові фільми. А ще я люблю, в подорожі, побалувати себе чимось смачненьким і чаєм чи кавою з термоса. Подорожі вдень хороші, якщо до них добре приготовлюватись. Якщо, я знаю, що дорога буде довгою, я деколи їду нічним потягом. В Польщі не всі вагони спальні. Вагонів спальних мало і треба за них доплачувати. За найдешевші, без постілі, треба до білету доплатити 25 злотих, а за кращі 50. Тому, найчастіше, я їзджу вночі в звичайному вагоні і сплю сидячи. Тоді, обов’язково, я беру свою маленьку надувну подушку і теплий довгий светер або шарф. Надувна подушка без повітря займає стільки місця, як мала книжка. Шарф чи светер, я беру, щоб ними прикритись. Найбільш я люблю подорожувати, коли  мало людей, бо можна нею спокійно насолоджуватись. В потягах я познайомилась з декілька людьми. Наприклад колись я познайомилась з моряком, який мені цілу дорогу розказував свої морські пригоди. Іншим разом- з жінкою, яка працювала в клініці наркозалежних. Приємна розмова робить подорож кращою і швидше летить час. Найчастіше, все- таки, було багато людей і частенько вони перешкоджували своєю поганою поведінкою. Колись я їхала додому і в Варшаві в 3 ночі в мій вагон сіли вболівальники. Вони так кричали, що всіх побудили. Потім почали пити і бушувати, і шанс заснути вже не було. Коли вони висіли всі зраділи, що це закінчилось. Тому, мені б хотілось, щоб люди частіше задумувались над своєю поведінкою. Моє золоте правило- це насолоджуватись подорожуванням так, щоб не нарушати нічий комфорт.

Пишу я це з потягу. Сьогодні їде багато людей, тому трошки тісно.

З потягів в мене вже назбиралось багато історій. Коли я їх розказую друзям, деякі з них звучать, як анегдот. Ось і Тобі одна з них. Одного разу я їхала потягом в Україні  і недалеко мене сиділи цигани. Вони замовили чай, а коли його допили, почали бити об стіл склянки. Виявилось, що їм зовсім не хотілось пити, вони були голодні і  з’їли склянки;)

Кожна частина подорожі- це хороший урок!

img_20170101_222920

Continue Reading

Niezwykły film/ Не просто фільм

Dwa tygodni temu obejrzałam film, który mnie poruszył na tyle, że chciałabym z wami się nim podzielić. Minęło już tyle czasu, a za każdym razem, gdy o nim pomyślę, wyciągam nowe ciekawe wnioski. Takich filmów w ostatnich latach powstaje naprawdę niewiele.

Zaskoczę was tym, że wcale nie jest to najnowszy film. Jest on z lat dziewięćdziesiątych. Nic dziwnego, że wtedy nie miałam okazji go oglądać, zapewne jak większość z was.

Zazwyczaj wolę oglądać komedie, najlepiej romantyczne. Film przeważnie traktuję jako rozrywkę, środek relaksu i do wyłączenia myślenia. Gdy mam ochotę obejrzeć coś bardziej treściwego- decyduje się na dramat. Moją empatia nie pozwala mi na to zbyt często. Nigdy  nie żałuję, gdy film który obejrzałam, mnie zasmuci i przy tym da dużo do myślenia. Tak było z „My life”.

„My life”-  powstał w USA w 1993 roku. Powodem, dla którego zdecydowałam się go obejrzeć była obsada. Główne role  zagrali Nicole Kidman oraz Michael Keaton.

Film opowiada bardzo smutną historię. Jest młode małżeństwo, które oczekuje przyjścia dziecka. Mąż walczy z rakiem, wiedząc, że nie zostało mu dużo życia. Żona czeka na przyjście dziecka, ale jest w tym sama. Jest to film o męskich uczuciach, które są starannie chowane przed najbliższymi. O strachu. O nadziei. O walce. O miłości do kobiety, dziecka i rodziców. Ta historia nie zamyka się jedynie na życiu tego małżeństwa, wracamy z bohaterem do jego domu rodzinnego, gdzie on nie pojawiał się od kilku lat. Niedopowiedziane słowa, niespełnione oczekiwania, błędne wnioski- te słowa określają relacje bohatera z rodzicami i bratem.

Ciekawostką w tym całym emocjonalnym kotle dla mnie był fragment wesela. Wyobraźcie sobie, że w tym filmie pojawiają się ukraińskie tradycje, taniec ludowy oraz wesele w cerkwi. Mnie ten fragment szczególnie zachwycił tym, że to było bardzo prawdziwe.

Wyciągnęłam z tego filmu wiele wniosków, nawiązałam trochę do moich relacji z bliskimi. Ten film pozwolił mi zrozumieć, że bycie rodziną nie oznacza bycie identycznymi ludźmi. Często nie rozumiemy zachowań bliskich, i niepotrzebnie analizujemy je w głowie, wyciągając błędne wnioski. Najlepszą receptą na utrzymanie dobrych relacji, jest bycie otwartym, umieć słuchać, wybaczać i kierować się w swoim zachowaniu miłością do drugiej osoby.

Które filmy zrobiły na Tobie wrażenie? Napisz proszę w komentarzu- chętnie obejrzę coś wartościowego.

my-life-film

Два тижні тому назад, я дивилась фільм, який мене на стільки вразив, що я хочу з Вами ним поділитись. Вже стільки часу пройшло, а в мене за кожним разом, як його згадаю, насовуються нові думки. Такі фільми в останніх роках- це рідкість.

Я Тебе мабудь здивую, тим, що цей фільм зовсім не новий. Він з дев’яностих. Нічого дивного, що я його тоді не бачила, так, як мабудь і більшість вас.

Переважно я дивлюсь комедії, або романтичні комедії. Фільм для мене- це відпочинок і можливість виключення думок. Коли я хочу подивитись, щось більш суттєвого – я дивлюсь драми. Моя емпатія не позволяє мені дивитись їх за часто. Проте я ніколи не жалкую, коли фільм навіє на мене сум і роздуми. Так на мене подіяв фільм „Моє життя” ( „ My life” ).

Фільм „Моє життя”- вийшов в 1993 році в США. Спочатку я хотіла його подивитись, тому, що там в головних ролях Ніколь Кідман і Майкел Кітон.

Фільм розказує сумну історію молодого подружжя. Вони чекають на поповнення в сім’ї,  але в цей же час, боряться за життя, онкохворого чоловіка. Хоча чоловік весь час з ними, але так насправді його дружина залишається сама з вагітністю. Цей фільм про страх. Про надію і боротьбу. Про любов до жінки, дитини  і батьків. Це не тільки історія про життя цієї молодої сім ї – в ньому ми повертаємось до рідного дому героя і бачимо відносини з його батьками. Наш герой не був у батьків вже декілька років- тому що в ньому до них багато жалю. Не сказані слова, не виповнені надії і помилкові висновки- цими словами я б назвала відносини героя з батьками.

Серед тих всіх емоцій, здивував мене фрагмент весілля. Уявіть собі, що в цьому фільмі появилось українське весілля, з традиціями, гопаком і церемонією в церкві. І знаєте, що було для мене дивовижним, те, що все було дійсно, як у нас.

В мене багато висновків після перегляду цього фільму. Ці висновки я  перенесла, на мої відносини з рідними. Цей фільм дав мені зрозуміти, що те, що ми родина- не означає, що ми однакові. Часто ми не розуміємо того, що вони роблять і пробуємо це собі пояснити по своєму. Деколи наші висновки не мають нічого спільного з дійсністю. Найкращим способом на вдалі стосунки з рідними- це не оцінювати, вміти слухати, вибачати і все робити з любов’ю.

Які фільми Тобі сподобались? Напиши мені в коментарях- я б охоче  подивилась, щось суттєвого.

Continue Reading

Moje placuszki na śniadanie/ Мої оладі на сніданок

Jak celebrujesz weekend w domu?

W tygodniu zaczynam mój dzień od owsianki. Gdy przychodzi weekend- chce aby śniadanie było wyjątkowe. Obudziłam się dziś z ochotą na smażone placuszki jogurtowe z jagodami. Robiłam je mnóstwo razy i zawsze smakowały wyśmienicie. Gdy w osiedlowym warzywniaku nie znalazłam jagód, stwierdziłam, że zrobię je po swojemu. Bałam się skosztować pierwszy, gdy już się usmażył- bo nie chciałam być rozczarowaną. Spróbowałam- i okazało się, że naprawdę był to strzał w dziesiątkę.

Przed nami cały weekend, a więc i Ty możesz sobie i bliskim umilić go takim smakołykiem.

Potrzebujesz:

– 1 jajko

-150 gr. jogurtu naturalnego

– 200 gr. mąki

-2 łyżeczki proszku to pieczenia

– 2 małe banany

– 1 duże jabłko

– olej do smażenia

Przygotowanie:

Jogurt, jajko, mąkę i proszek do pieczenia łączysz w misce. Następnie dodajesz pokrojone banany i jabłko. Wszystko blendujesz  do powstania jednolitej masy. Wykładasz łyżką na rozgrzaną patelnie i smażysz do zarumienienia.

To wszystko! Myślę, że dobrze będą smakować z dżemem własnej roboty. Ja akurat jadłam same.

Bon Appétit!

1

4

Як Ти святкуєш вихідні вдома?

В будні свій день я починаю з вівсяних пластівців.  Коли приходять вихідні, я хочу, щоб сніданок був особливим. Сьогодні я пробудилась з думкою про оладі з йогуртом і ягодами. Я вже робила їх тисячу разів і завжди виходили дуже смачно. В овочевому магазині не було ягід, тому я вирішила трохи поекспериментувати. Коли перший оладь був готовий, я трохи боялась його попробувати- не хотіла розчаруватись. Відважилась і виявилось, що вийшло смачно.

Перед нами ще цілі вихідні- побалуй трохи себе і рідних.

Тобі потрібно:

  • 1 яйце
  • 150 г. йогурта натурального
  • 200 г. муки
  • 2 ложечки порошка до печива
  • 2 малих банани
  • 1 велике яблуко
  • олія до смаження

Приготовлення:

Йогурт, яйце, муку і порошок до печива з’єднуємо в мисці. Тепер додаєм порізані банани і яблуко. Все блендеруємо, щоб вийшла однорідна маса. На гарячу сковорідку накладаємо ложкою тісто і смажимо до золотого кольору.

Ось і все! На мою думку можна їх їсти з домашнім повидлом. Я їла без і було теж смачно.

Bon Appétit!

3

Continue Reading

Znajdź w sobie motywację!/Знайди мотивацію в собі!

Koniec roku zbliża się wielkimi krokami. Dla każdego z nas jest to czas przygotowań do świąt. Stroimy domy, kupujemy prezenty dla najbliższych. A  Ty jesteś przygotowana? Nie chodzi mi, oczywiście, o to czy masz wysprzątany dom, czy kupione prezenty. Koniec roku jest to przede wszystkim czas na podsumowania. Każdy rok zaczynamy od postanowień noworocznych- chcemy zająć się własnym zdrowiem, zacząć uprawiać sport, schudnąć, czy może nauczyć się czegoś nowego. Pod koniec roku okazuje się, że mieliśmy za mało motywacji, żeby dążyć do tych postanowień.

Dziś napiszę o motywacji. Kiedy po studiach zaczęłam pracować i otrzymałam kartę MultiSport, czułam się jakbym wygrała na loterii. Myślałam o tym, jak wspaniale będzie chodzić na basen czy na zajęcia na siłowni. Niestety w praktyce się okazało, że wcale tak często z niej nie korzystałam. Po pracy często układałam sobie wymówki w głowie i po prostu rezygnowałam. Potem zaczęłam szukać motywacji w  koleżankach. W praktyce, gdy któraś z nich nie szła- ja również nie miałam ochoty iść. I zamiast tego żeby się motywować, nawzajem demotywowałyśmy się.

Pewnego dnia stwierdziłam, że pójdę sama i zobaczę, jak to jest. Okazało się, że nie taki ten wilk straszny i że zajęcia  podobają mi się, bez względu na to, czy znam kogoś na sali.

Gdy zaczynałam ćwiczyć, nie miałam specjalnych ubrań, miałam zwykłe legginsy i  top. Na początku ćwiczyłam raz w tygodniu. Czasem miałam gorsze dni i nie chciało mi się iść- jednak szłam i nigdy nie żałowałam. Po jakimś miesiącu czy dwóch, zobaczyłam w sklepie piękne sportowe legginsy i stwierdziłam, że będą one dodatkową motywacją, żeby ćwiczyć częściej. I wiesz co? Gdy pierwszy raz ubrałam je na zajęcia, byłam tak nimi zachwycona, że zachciało mi się chodzić na siłownię częściej. I tak ja i moje legginsy ćwiczyliśmy regularnie- najpierw dwa razy w tygodniu, potem trzy a czasem nawet cztery. Teraz moja szuflada, w której trzymam sportowe rzeczy, ledwie się domyka. Nadal moje sportowe ciuchy mnie motywują i cały czas regularnie ćwiczę. Jeśli nie motywują Cię typowe hasła trenerów, to trzeba szukać motywacji gdzie indziej, być może tam, gdzie znalazłam ją ja- czyli w ubraniach.

Mam dla Ciebie kilka rad:

  • Żeby ćwiczyć regularnie- wpisz sobie ćwiczenia na konkretne dni w kalendarzu
  • Traktuj ćwiczenia jak najważniejsze spotkanie i nie rezygnuj z nich na rzecz innych spotkań
  • Gdy masz słabszy dzień i nie masz ochoty ćwiczyć- pomyśl o ćwiczeniach jako o idealnym sposobie na relaks
  • Kup sobie sportowe ubrania, które będą na tyle piękne, żebyś miała ochotę je często wkładać
  • Na youtube jest mnóstwo ćwiczeń, więc jeśli nie masz możliwości chodzić na siłownię- to ćwicz w domu
  • Pamiętaj, regularnie ćwicząc, wyrobisz w sobie nawyk i wtedy zniknie problem z motywacją.

 

3

Кінець року вже близько. Зараз ми починаємо приготовлюватись до свят. Купляємо подарунки на Миколая, прикрашаємо дім. А Ти вже готова до нового року? Я не маю на увазі- чи в Тебе вже прибраний дім або чи куплені подарунки. Кінець року- це передусім час на підсумки. На початку кожного року, ми ставимо собі якісь цілі- хочем більше дбати про здоров’я, почати займатись спортом, похудати, або навчитись чогось нового. А на прикінці року, переважно виявляється, що в нас було за мало мотивації, щоб це все зробити.

Сьогодні я Тобі розкажу про мотивацію. Коли після інституту я пішла на роботу і отримала Карту Спорт, я була в сьомому небі від щастя. Весь час думала про те, як класно буде ходити в басейн чи в фітнес-клуб. На жаль,  спочатку я рідко нею користувалась. Після роботи я часто придумувала собі причини, щоб не займатись спортом. Потім я ходила з подругами, надіючись, що вони мені дадуть мотивацію. На жаль, коли вони не йшли, то і мені не хотілось самій ходити. Замість того, щоб ходити більше, ми ходили рідше.

В один прекрасний день, я вирішила піти в фітнес-клуб сама і подивитись чи це не страшно. Виявилось, що мені дуже сподобались заняття, хоча я там нікого не знала.

Спочатку, як я починала займатись фітнесом, я ходила в звичайних легінсах і футболці. В фітнес зал я ходила раз на тиждень. Бувало так, що мені не хотілось йти, але я все-таки йшла і ніколи про це не жалкувала. Місяць пройшов і одного дня я побачила в магазині класні спортивні легінси. Вирішила їх купити, щоб мені ще більше хотілось займатись спортом. Вгадай, що було потім? Коли я їх одягнула перший раз на заняття- мені так сподобалось в них займатись, що аж хотілось ще. Я з моїми легінсами займались спочатку раз, потім два,  три і навіть чотири рази на тиждень. Зараз в моїй шуфляді зі спортивними речами стільки всього, що вона ледь закривається. Моє спортивне вбрання далі дає мені мотивацію і я весь час займаюсь спортом. Шукай того, що Тебе змотивує, хто зна, можливо і Тобі допоможе гарне спортивне вбрання.

4

Ось Тобі декілька порад від мене:

  • Запиши собі спортивні заняття в календар
  • Відносся до спорту, як до важливої зустрічі і ніколи його не перекладай
  • Коли Тобі не хочеться займатись- подумай про те, що спорт- це найкращий відпочинок для тіла
  • Купи собі гарне спортивне вбрання, таке, щоб Ти хотіла його часто вдягати
  • На youtube є багато записів фітнес- і займатись можеш навіть вдома
  • Пам’ятай, будеш часто займатись спортом- це з часом стане Твоєю звичкою і тоді не буде ніяких проблем з мотивацією.

.5

Continue Reading